Саме цього дня 1944 року радянський тоталітарний режим розпочав масову депортацію кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — Криму. Примусове виселення тривало до 21 травня й стало актом геноциду, злочину, що став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Тоді понад 180 тисяч кримських татар було вивезено в найтяжчих умовах до віддалених регіонів Середньої Азії та Сибіру. Тисячі загинули під час транспортувань, ще більше — у перші роки вигнання через голод, хвороби та репресії.

Депортація супроводжувалась знищенням історичних пам’яток, забороною мови, культури, традицій, що загрожувало повному зникненню кримськотатарської ідентичності. Ті ж самі злочинні дії здійснюються зараз агресором — російською федерацією стосовно й українців.

Пам’ять про ці події має глибоке значення не лише для кримськотатарського народу, а й для всієї української спільноти, що об’єднує нас у розумінні спільної історії, у прагненні до справедливості та в боротьбі за права людини.

Ця дата — це нагадування про ціну мовчання, важливість солідарності й обов’язок не допустити повторення подібних трагедій.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підготувало інформаційну довідку, що містить ключові відомості про передумови та перебіг примусової депортації кримськотатарського народу у 1944 році, її наслідки, правову кваліфікацію як акту геноциду, а також про багаторічну ненасильницьку боротьбу за повернення на історичну батьківщину.

Докладніше → Історична довідка