Ця масштабна подія спрямована на утвердження безбар’єрності як загального державного стандарту, що забезпечує рівні права та можливості для кожного громадянина. 

Безбар’єрність — це суспільна норма, за якої кожну людину приймають, поважають і цінують незалежно від походження, статі, віку, фізичних особливостей, зайнятості чи інших індивідуальних ознак.

Це поняття охоплює різні рівні нашого життя:

• Інформаційна та цифрова: можливість для кожного, зокрема літніх людей, опанувати цифрові сервіси та отримувати державні послуги онлайн.
• Економічна: забезпечення рівних прав на працю, безпечних умов роботи та консультаційної підтримки для працівників і роботодавців, особливо у воєнний час.
• Психологічна: турбота про ментальне здоров’я, подолання стресу та надання психосоціальної підтримки на робочому місці та вдома.

Безбар’єрність починається з комунікації. Важливо дотримуватися правил безбар’єрної мови, де на першому місці завжди стоїть людина, а не її ознака (наприклад, «людина з інвалідністю» замість «інвалід», «людина з порушенням зору» замість «сліпий»). Основний фокус у взаємодії має бути на самій особистості та її можливостях, а не на обмеженнях.

Сьогодні це поняття набуло особливої актуальності як інструмент підтримки. Воно включає вміння правильно допомогти людині в стані гострого стресу, заспокоїти дитину під час повітряної тривоги або знайти спільну мову з ветеранами, поважаючи їхню гідність та досвід. 

Важливо пам'ятати: Безбар’єрність — це не про жалість, це про створення умов, де кожен відчуває себе гідно, безпечно та впевнено.

Детальніше про безбар’єрність можна дізнатися в Довіднику безбар’єрності: https://bf.in.ua/